Велика Корона Татр

Велика Корона Татр – це просто 14 найвищих вершин, розташованих у цих горах. Чому саме 14? І що значить «найвищий», адже все не так очевидно)

Кажуть, що за ідеєю Великої Корони Татр стоїть Пьотр Мілюс, який запропонував цей список вершин у журналі «Góry» у 1998 році.  Ідея сильно натхненна Короною Гімалаїв і Каракорумом, тобто групою вершин, що перевищують 8000 метрів над рівнем моря.  Таких восьмитисячників у світі 14. До твого відома: 14 «восьмитисячників» знайдено також у Словацьких Татрах (про регіон Польських Татр тут) Усе, що тобі потрібно зробити – це перетворити метри у фути (1 фут дорівнює 0,3048 метра). У зв’язку з цим був встановлений принцип, згідно з яким вершина повинна підніматися щонайменше на 100 м над перевалом, що відділяє її від сусідньої вершини. Ідея знайшла чимало прихильників, які з часом почали її популяризувати.

WKT (Wielka Korona Tatr) здобувається в порядку зі сходу на захід. Загальний перепад висот становить 8160 м (підйоми) і 7914 м (спуски), а відстань становить 57,9 км (без урахування вершини Мієгушовецький).

Вершини Великої Корони Татр включають:

• Gerlach (2655 метрів, 8743 фути)
• Łomnica (2634 метри, 8642 фути)
• Lodowy Szczyt (2627 метрів, 8619 футів)
• Durny Szczyt (2623 метри 8606 футів)
• Wysoka (2560 метрів, 8399 футів)
• Kieżmarski Szczyt (2558 метрів, 8392 фути)
• Konczysta (2538 метрів, 8327 футів)
• Baranie Rogi (2526 метрів 8287 футів)
• Rysy (2503 метри, 8212 футів)
• Krywań (2494 метри, 8182 фути)
  Staroleśny Szczyt (2476 метрів, 8123 фути)
• Ganek (2462 метри, 8077 футів)
• Sławkowski Szczyt (2452 метри, 8045 футів)
• Pośrednia Grań (2443 метри, 8009 футів)

Усі вершини WKT знаходяться в Словаччині (Rysy також, тому що лише нижня їх вершина лежить на кордоні з Польщею).  До 3 з них можна дістатися маркованими туристичними маршрутами, решта 11 знаходяться поза стежками, але в зоні, доступній для альпінізму.

Умовно можемо розділити ці 14 піків на 3 категорії.  У першому будуть Rysy, у другому Krywań і Sławkowski Szczyt, у третьому – решта.

Самостійно піднятися на Rysy зі словацького боку можна з 16 червня по 31 жовтня.  Взимку єдині законні способи піднятися на вершину – це найняти гіда або скелелазіння.

 Щодо Krywan та Sławkowski Szczyt, то зі словацького боку ситуація схожа на Rysy.  З 16 червня по 31 жовтня можна йти самостійно, в інший час – тільки з ліцензованим гідом або по скелелазним маршрутам.

До решти вершин WKT немає стежок, тому ти не можеш просто поїхати туди незалежно від дати. Тож знову залишається: або гід, або скелелазіння.
Найняти екскурсовода коштує 1000 – 1500 злотих.  Така людина може, залежно від складності маршруту та пори року, взяти з собою 2-3 людини.  Таким чином, Велика Корона Татр можуть нормально тобі коштувати.
На практиці переважна більшість людей ходить WKT нелегально, без супроводу, найлегшими шляхами) Зазвичай їм вдається уникнути наслідків, але варто знати, що якщо тебе таки спіймає охорона національного парку, ти можеш отримати штраф до 300 євро (на практиці скоріше 20, 30 чи більше десятків). І звісно, тебе знімуть з маршруту.  Ще одна проблема, з якою можна зіткнутися під час прогулянок у такому стилі, – це неприязнь і лайки (то не великий палець угору, а саме сварки:) словацьких гідів. Ми тобі цього не казали. В будь-якому разі, зважай на на власну безпеку сходження: добре підготуйся фізично, підготуй спорядження, відповідно сезону, попередньо вивчи всі маршрути ітн.

Як правило, чим більш популярною та прибутковою є вершина, тим менш «красивою» є конкуренція.
Завдяки правильно вибраним критеріям (за умови літнього сезону та хороших погодних умов) до вершин можна дістатися без навичок скелелазіння. Водночас вони більш вимогливі, ніж марковані Татранські стежки, що спокушає більш досвідчених туристів.

Найпростіші маршрути (звичні маршрути), що ведуть до вершин WKT, зазвичай мають категоріі  0+ або I (в останньому випадку складність «один» виникає лише на коротких окремих ділянках).  На практиці це означає необхідність часто використовувати руки, хоча і без типового лазіння. Тому якщо говорити про технічну сторону, то з цим впорається практично кожен досвідчений турист.

Ще одна проблема – топографія. Через відсутність стежок спонтанно вирушати в таку подорож однозначно не рекомендується.  Заблукати в бездоріжжі неважко, тому дійсно варто витратити трохи часу заздалегідь, щоб вивчити дорогу і зібрати матеріали.

Тепер про власне вершини.

Gerlach

Це найвища вершина Татр, що робить її однією з найбажаніших.  Вона не надто складна технічно, хоча може викликати певні труднощі з орієнтуванням.  У сезон її майже щодня відвідують численні групи з гідами.  Влітку звичайним маршрутом вважається підйом через Wielicką Próbę та спуск через Batyżowiecką Próbę.  Взимку ти проходиш в обидві сторони Batyżowiecką Próbę.

Łomnica

Найвища вершина в Татрах, на яку можна піднятися на канатній дорозі (втім, не думаю, що підкорювачів WKT це зацікавить). На вершині також є ресторан, філія Словацького гідрометеорологічного інституту, астрономічна обсерваторія. Складність низька, деякі ділянки обладнані ланцюгами.

Lodowy Szczyt

Вигідно розташована, досить популярна вершина.  Звичайний маршрут пролягає через так званий lodowy koń, який є одним із найбільш відкритих ділянок на вершинах WKT.  Крім того, то не супер складна вершина , а орієнтування досить інтуїтивно зрозуміле.  Альтернативний, складніший і рідше використовуваний маршрут веде з Lodowej Kopy.

Durny Szczyt

Це найскладніша з вершин, висота яких перевищує 2600 метрів.  Звичайний маршрут, який веде від Doliny Pięciu Stawów Spiskich, досить довгий, дещо складний технічно та за орієнтуванням, але приносить масу задоволення.

Wysoka

Wysoka має дві вершини. Її багато хто вважає однією з найкращих оглядових точок у Татрах.  Досить часто відвідується групами з гідами. Два маршрути: із Doliny Złomisk та з перевалу Waga, які можна об’єднати в одне довше коло.

Kieżmarski Szczyt

Одна з найпростіших вершин Великої Корони Татр, до якої можна піднятися багатьма шляхами.  Не дуже вимоглива до технічних навичок та не складна в орієнтуванні, що робить її популярною навіть серед початківців поза трасою.  Найчастіше відвідують разом із сусіднім Małym Kieżmarskim Szczytem..

Kończysta

Вершина з дуже характерним каменем на вершині, який прийнято називати Kowadłem.   Є багато легких і досить очевидних маршрутів на вершину, хоча в кінці вже вимагає певних навичок скелелазіння.  Для людини, яка планує досягти її найвищої точки, Kończysta може виявитися найскладнішою вершиною WKT.

Baranie Rogi

Це одна з найбільш відвідуваних гірських вершин.  Звичайний маршрут веде від Doliny Pięciu Stawów Spiskich через Baranią Przełęcz і не викликає особливих труднощів.  Він не є ані особливо довгим, ані технічно складним , чи складним в орієнтуванні. Це означає, що в хороші дні на вершині можна зустріти до кількох десятків людей. Цікава альтернатива – піднятися на вершину через Dolinę Dziką.

Rysy

Найвища вершина Татр, до якої можна піднятися маркованою стежкою.  Дуже популярна в будь-який час року.  У контексті інших вершин WKT це досить легко, особливо якщо піднятися зі Словацького боку.  Польський маршрут трохи складніший, але однаково часто відвідуваний.  Вища словацька вершина Rysy входить до Корони.

Krywań

Ще одна з вершин Великої Корони Татр, до якої можна піднятися туристичною стежкою.  До вершини веде два маршрути: синій і зелений, обидва нескладні, практично не потребують допомоги рук.  На Krywań є характерний хрест.

Staroleśny Szczyt

Гора з чотирма вершинами вважається однією з найскладніших у проекті WTK.  Тут є кілька звичайних маршрутів, найпопулярніші з яких – через Kwietnikowy Żleb і з Małej Wysokiej.  Staroleśny Szczyt – це досить складна навігація, крихкий рельєф, місцями складність «одиничка».

Ganek

Ще одна складна вершина, хоча тут труднощі зосереджені в основному в самому кінці маршруту, на вузькому та сильно відкритому хребті.  Тут є лише одий нормальний маршрут, що веде через Dolinę Złomisk i Gankową Przełęcz.  Будь-який інший варіант передбачає серйозне лазіння.

Sławkowski Szczyt

Це однозначно найлегша з вершин Корони.  На вершину веде блакитна туристична стежка зі Starego Smokowca.  Гора дуже популярна і в основному досить людна.  Крім того, ти можеш дістатися до вершини помірно складним маршрутом через Sławkowska Przełęcz.

Pośrednia Grań

Найнижча, хоча на думку більшості, найскладніша вершина Великої Корони Татр.  Досить вимоглива щодо орієнтування та технічної складності, тому багато команд беруть мотузку для спуску. Має два звичних маршрути: через Ławkę Dubkego та Żleb Stilla.  Pośrednia Grań також є крутим оглядовим поінтом, оточеним кількома красивими вершинами майже з усіх боків.

фото кредит projektyprzygodowe.pl, idewgory.pl