Гірська термінологія: 35 основних термінів

Гірська термінологія – часто навіть досвідчені альпіністи плутаються в ній.

Завдяки нашій статті будеш знати, чим відрізняється бергшрунд від ранклюфта. І те, що нунатак – це одне слово, а не декілька)

Баранячі лби – ділянки гладких скель, які раніше знаходились під льодовиком.

Бергшрунд – тріщина на крутому схилі льодовика цирку, що часто розділяє сніжно-фірновий (нерухомий) схил від льодового (важчого і рухомого).

Внутрішній кут – стик двох скель, який формує кут заглиблення.

Гребінь – вузький, яскраво виражений вододіл, лінія стиків протилежних схилів.

Жандарм – окрема скеля, що стоїть на гострому гребені гори і виділяється.

Зовнішній кут – стик двох скель, який виступає назовні.

Камін – дуже широка щілина, при проходженні якої людина влазить туди частково або повністю.

Контрфорс – яскраво виражений, крутий і короткий гребінь, висоту якого можна порівняти з довжиною.

Корок – камінь або великий скельний блок, заклинений в каміні.

Кулуар – заглиблення в схилі, найчастіше між ребер чи гребенів, зазвичай заповнений снігом або льодом, але може бути й камінням.

Лавинний конус – відкладення снігу, винесеного лавиною, а також уламкового матеріалу, що зберігається після танення лавинного снігу.

Льодовик – крижаний покрив, що поширюються на великій площі.

Льодовик висячий – знаходиться на крутих схилах, часто має обірваний край і підживлює долинні льодовики.

Льодовик долинний – займає природню долину.

Льодопад – зона хаотичних та численних тріщин. Зустрічається на крутих схилах.

Морена – скупчення скельних уламків, що потрапили на льодовик зі схилів та з дна льодовика.

Нунатак – скельний острів, який знаходиться посередині льодовика і виступає над нам.

Осипи – ділянки дрібного каміння або гравію, як правило, під великими скелями, спричинені дією ерозії на гірські породи.

Перевал – прохідна сідловина між двома окремими вершинами або підвищеними гребенями.

Пік – гостра вершина.

Плато – підвищена рівнина з пласкою або слабохвилястою поверхнею, відмежована від навколишніх рівнинних просторів уступами.

Плече – пласка ділянка на гребені гори.

Плити – гладкі скелі з малою кількістю зачеп або взагалі без них.

Поличка – неширока пласка ділянка між крутими скелями.

Ранклюфт – тріщина, утворена таненням частини льодовика, яка примикає до скелі.

Ребро – гострий і зазвичай крутий гребінь на горі. Зазвичай скелястий, але також може бути льодовий або сніговий. Це також може бути невеликий короткий гострий гребінь на скелелазному маршруті.

Сідло – проміжок у гребені нижче двох точок гори.

Сірак – окремий великий вертикальний уламок льоду. Сіраки нестійкі та загрожують льодовими обвалами.

Скельний карниз – стрімке нависання, в якому крута стінка карнизу (яку називають стеля) знаходиться під умовно прямим кутом до скельного схилу.

Сніговий карниз – нависаючий виступ снігового гребеня.

Столова гора – гора з широкою пласкою вершиною або цілим плато наверху.

Тераса – велика і довга пласка ділянка між крутими скелями.

Тріщина – це розлом льодовика в місцях, де рельєф під льодовиком нерівномірний або там, де швидкість руху льоду неоднакова різних ділянках.

Тур – невелика купа каменів, які позначають важливі точки, такі як вершина пагорба чи певна точка на шляху. Якщо їх розмістити з інтервалами, то можна використовувати як покажчики маршруту на горі.

Цирк – широка западина у вигляді амфітеатру, оточена крутими схилами.